Главная Реклама О Сайте Контакты

Рівень безробіття молоді у запоріжжі

Категория: Варикоз | Автор: Cmeinck | Дата: 27.02.2015, 04:44 | Комментари: 10 |

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
О.С. Арабаджі, О.М. Левада,
А.Л. Маценко, Лєушина О.А.
Мелітопольський державний педагогічний університет
Одним з актуальних питань сьогодення є проблеме формування та функціонування ринку праці. Після тривалого періоду всебічної зайнятості населення, яка була притаманна радянським часам, проблеми зайнятості та безробіття найбільш гостро постали на початку 90-х років і з того часу постійне привертають увагу економістів і географів. В умовах розбудові: Української держави, створення національно-господарськогс комплексу значно зросли вимоги до розробки нових механізмів і методів формування ринку праці та використання трудового потенціалу. Цією проблемою займаються провідні вчені України М Долинний, В. Оникієнко Г. Гаврилюк, Е. Лібанова, Д.Богиня, В. Петюх та інші.
Аналіз динаміки ринку праці це, перш за все, аналіз суспільних відносин пов'язаних з допитом та пропозицією робочої сили. Виходячи з основних положень щодо дослідження ринку праці, регіональний ринок праці населення Запорізької області характеризується такими показниками як економічна-активюсть населення, зайнятість та безробіття.
Визначення тенденцій розвитку ринку праці регіону містить перш за все аналіз структури та рівня зайнятості населення, який свідчить, що чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2004 р. порівняно з 2003р. збільшилась на 4,0% та становила 824,8 тис. осіб або 56,8% населення зазначеного віку. Така тенденція склалася під впливом збільшення обсягів зайнятості у міській місцевості на 8,6% [3].
Рівень зайнятості населення цього віку відповідно збільшився за зазначений період в цілому по області з 54,5% до 56,8% та був вищим у чоловіків порівняно з жінками, у міського населення порівняно з сільським. Для населення працездатного віку цей показник складав 64,2%. Найвищий рівень зайнятості населення спостерігався серед осіб від ЗО до 49 років порівняно з молоддю та особами передпенсійного віку [3].
Запорізький регіон у 2004 р. за показником рівня зайнятості населення серед інших регіонів України, випереджав Луганську та Кіровоградську області - 56,8% проти 53,3 та 54,6%, тоді як в інших областях, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, цей показник був вищим - відповідно 58,0, 57,8 та 57,4%. [3].
Аналіз тенденцій перерозподілу зайнятого населення за статусами зайнятості дозволив визначити незначне зменшення чисельності працюючих за наймом та збільшення зайнятих у секторі самостійної зайнятості. Так, у 2004 р. порівняно з 2003р. кількість працюючих за наймом на підприємствах, установах, організаціях та у окремих громадян скоротилася на 4,8 тис. осіб, або на 0,7% та становила 675,6 тис. осіб, разом з цим, кількість працюючих у секторі самозайнятості зросла на 39,3% і становила 145,1 тис. осіб.
у 2004 р. відбулися певні зміни у структурі зайнятості населення за видами економічної діяльності. Серед кожних 100 зайнятих економічною діяльністю 34 особи працювали в промисловості, 22 - в сільському, лісовому та рибному господарстві, 13 - в торгівлі, готелях та ресторанах, 12 - в освіті та охороні здоров'я, 6 — в транспорті і зв'язку, 4 — в будівництві, фінансовій діяльності, операціях з нерухомістю, здаванні під найм та послугах юридичним особам. За даними підприємств, установ та організацій, у зв'язку з реорганізацією виробництва у 2004 р. було вивільнено 5,3 тис. осіб, що на 25,6% менше, ніж за 2003 р. Слід також зазначити, що фактичні обсяги вивільнення робочої сили були в 2,7 раза менші за передбачені [3].
За видами економічної діяльності обсяги вивільнення працівників у 2004 р. порівняно з 2003 р. зросли у сфері державного управління на 34,0%, фінансової діяльності - на 11,0%, операціях з нерухомістю та послугах юридичним особам - на 5,2%. По всіх інших видах діяльності відбулося скорочення вивільнення працівників, найбільше - у будівництві - в 2,4 раза, рибному господарстві-в 2,0 рази, сільському лісовому господарстві-в 1,7 раза. В розрізі міст та районів області обсяги вивільнення працівників зросли у містах та районах: Токмак, Бердянськ, Мелітопольському та Приморському-в 1,6 раза, Куйбишевському-в 2,3 раза. Проте у Василівському, Запорізькому та К-Дніпровському районах цей показник, навпаки, скоротився у 2,3 - 5,2 раза [2].
Слід зазначити, що протягом 2004 р. тривав процес зменшення кількості найманих працівників на великих та середніх підприємствах Запорізької області без урахування найманих працівників малих підприємств та у фізичних осіб. Найбільше скорочення, як і раніше, спостерігалось у сільському господарстві -на 14,8%. Зменшення чисельності працюючих найманих працівників відмічалось в усіх містах та районах області: від 1,1% у місті Енергодарі до 18,2% у Чернігівському районі.
Що стосується рівня мобільності кадрів в економіці області, то в порівнянні з 2003 р. цей.показник зменшився на 3,6%, але залишився все ж таки високим і становив 256,1 тис. осіб.
У 2004 р. висока мобільність кадрів спостерігалась у сільському, лісовому та рибному господарствах, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі (майже кожний працівник був прийнятий або звільнений з робочого місця), промисловості, транспорті і зв'язку, фінансовій діяльності, операціях з нерухомістю, колективних та громадських організаціях (кожний другий), в державному управлінні, освіті, охороні здоров'я та соціальній допомозі (кожний третій). Більш висока мобільність на ринку праці характерна для чоловіків. Так, у 2004р. із 124,5 тис. працівників, прийнятих на великі та середні підприємства, а також серед 131,7 тис. звільнених осіб, 57,8% складали чоловіки (у 2003р. - 59,4%) [3].
Інструментом утримання надлишкової кількості робочої сили на підприємствах в разі відсутності роботи є неповна зайнятість.
Вимушена неповна зайнятість проявляється у двох формах: надання неопяачуваних відпусток та робота у режимі неповного робочого дня (тижня) з ініціативи адміністрації. їх можна розглядати як форми прихованого безробіття, а працівників, які вимушено працюють в таких умовах, вважати частково безробітними, але без належної соціальної захищеності, так як останні за критерієм зайнятості (наявність хоча б однієї відпрацьованої години протягом тижня) вважаються економічно активними [2].
В останні роки спостерігається тенденція до зниження рівня вимушеної неповної зайнятості в зв'язку із внесеними змінами до Закону України "Про відпустки", де роботодавцям забороняється надавати відпустки без збереження заробітної плати в разі простою підприємства з причин, незалежних від працівника [4]. Що стосується Запорізького регіону, то протягом 2004 р. у вимушених відпустках різної тривалості перебувало 19,2 тис. осіб, що на 26,6% менше, ніж у попередньому році. Найбільше таких працівників було зайнято на промислових підприємствах (16,3 тис. осіб). В порівнянні з 2003 р. кількість працюючих у режимі скороченого робочого часу зменшилась в цілому по економіці на 21,2% і становила 67,8 тис. осіб. У такому режимі працював кожен п'ятий працівник промисловості та будівництва, кожен четвертий - на транспорті і зв'язку.
Слід зазначити, що неповна зайнятість призводить до зниження доходу працівника. Так, середня заробітна плата працівника, який працював в умовах вимушеної неповної зайнятості, у 2004р. була на 4,0% менше порівняно з середньою заробітною платою працівника, який повністю відпрацював місяць, у тому числі у сільському господарстві - на 9,9%, будівництві - на 8,0%, промисловості - на 6,3% [3].
Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, серед економічно активного населення працездатного віку, знизився в Запорізькому регіоні в порівнянні з 2003р. на 2,2% і становив за 2004р. 8,6%. Водночас, рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до середньорічної чисельності населення працездатного віку, за цей період також знизився на 0,1% і становив на 1 січня 3,2%.
Обсяги зареєстрованого безробіття зросли в області за минулий рік майже у половини регіонів. При цьому найбільше зростання цього показника спостерігалося у Михайлівському - на 69,4%, Мелітопольському - на 28,8% та Куйбишевському - на 28,7% районах [3]. Відбулася значна диференціація цього показника за регіонами, де він коливається від 14,1% середньорічної чисельності населення працездатного віку в Чернігівському районі до 0,8% у Запорізькому районі.
Основними причинами безробіття були: звільнення за власним бажанням, вивільнення з економічних причин та непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів. Причому основною причиною звільнення за власним бажанням є низький рівень оплати праці, а складнощі в отриманні роботи після закінчення навчальних закладів - низька конкурентоспроможність безробітної молоді на ринку праці. Щодо вивільнення з економічних причин, найбільший ризик мають особи середнього віку. Для осіб старше працездатного віку причиною безробіття є віковий ценз або інвалідність І та II груп [2].
Найвища тривалість зареєстрованого безробіття на 1 січня 2005р. спостерігалася у Чернігівському (11 місяців), Новомиколаївському та Розівському (по 10 місяців у кожному) районах області [3].
За повідомленнями підприємств, установ та організацій кількість вільних робочих місць та вакантних посад по відношенню до відповідної дати 2004р. збільшилася на 13,5%. Найбільша їх кількість була замовлена підприємствами за категоріями працівників - на робітників 64,6% та службовців - 24,3%. Серед нидів економічної діяльності провідне місце продовжує займати обробна промисловість, де потреба на робочу силу складала 32,8% |2].
Збільшення кількості вільних робочих місць (вакансій) за рік при скороченні попиту на робочу силу на 3,0% вплинуло на навантаження незайнятих зареєстрованих громадян на одну вакансію, по відношенню до 1 січня 2004р. цей показник зменшився з 8 до б осіб. При цьому дуже високим було навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакансію), що не потребують спеціальної підготовки (до 24 осіб) та для працівників сільського господарства (до 64 осіб).
В більшості районів навантаження на одну вакансію продовжує залишатися значно більшим середнього рівня по області: Оріхівському (в 16,8 раза), Новомиколаївському (в 12,2), Чернігівському (в 10,8), Пояогівському (в 8,8 раза) районах [3].
Кількість незайнятих громадян працездатного віку, які припинили пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти, становила у 2004 р. 14,1 тис. осіб або 1,6% по відношенню до економічно активного населенні.
Слід зазначити, що такі громадяни розглядаються як безробітні і їх шанси знайти роботу самостійно в умовах підвищення вимог роботодавців до професійної кваліфікації та досвіду роботи за спеціальністю є дуже низькими.
При сприянні служби зайнятості у 2004 р. було працевлаштовано 41,0 тис. осіб, що на 4,0% більше, ніж за попередній рік. Серед працевлаштованих громадян половину (50,0%) складали жінки, 36,3% - молодь у віці до 28 років (таблиця 11, рис. 11) [3].
Серед видів економічної діяльності провідне місце продовжує займати обробна промисловість, де отримали роботу 33,8% працевлаштованих.
Таким чином, в останні роки ринок праці Запорізької області характеризувався позитивними тенденціями щодо збільшення обсягів та рівня зайнятості. Так, у 2004 році чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років становила 838,9 тис. осіб. В порівнянні з 2003 роком відбулось збільшення на 10,5%. Рівень зайнятості склав 57,7%.
Кількісний дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї зменшується за всіма групами професій.
У 2004 році найвищим був попит на осіб з високим рівнем освіти та кваліфікації.
В 2004 році 1,8 тис. осіб використали свій шанс започаткувати власну справу шляхом надання одноразової виплати всієї суми допомоги по безробіттю.
Центрами зайнятості проводилася активна профорієнтаційна робота: для випускників шкіл - профорієнтаційна акція «Випускник»; семінари, індивідуальні та групові консультації для безробітних; на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації було направлено 7,3 тис безробітних громадян, що на 3% більше минулорічного показника. Кожний четвертий з загальної чисельності безробітних мешкає у селі.
Дієві зрушення в цьому напрямку можливі тільки з залученням державних інвестицій програми відродження села.
Для поліпшення ситуації зайнятості населення Запорізької області, згідно з програмою Президента України «Десять кроків назустріч людям», розроблено такі заходи: поступове підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 80% прожиткового мінімуму, удосконалення системи оплати праці, запровадження нових соціальних гарантій; забезпечення подальшого розвитку системи соціального та пенсійного страхування, виконання відповідної правової бази.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Близнюк В. Аналіз ринку праці: регіональний аспект //Географія та основи економіки в школі. - 2001. - №б. - С27-28. 2. Головешко В.П. Соціально-трудові відносини на виробництві у 2004 році. — Запоріжжя: Головне управління статистики, 2005. — С. 1-15. 3. Економічна активність населення Запорізької області, 2004 рік // Статистичний збірник. — Запоріжжя: Головне управління статистики у Запорізькій області, 2005. —215с. 4. Ринок праці // Урядовий кур 'єр. — 2005. - №162. — ЗО серпня. — С.8.
Розвиток географічної думки на півдні України: проблеми і пошуки: Матеріали Всеукраїнської науково-лрактичної конференції, присвяченої 50-річчю Мелітопольського відділу Українського географічного товариствa (27-28 вересня 2006 року). - Мелітополь: «Видавництво Мелітополь», 2006. C 89-95.

Источник: http://conference.mdpu.org.ua/viewtopic.php?t=754

Добавить комментарий!

Имя:
E-Mail:
Код:
Гиперадреналинемия причины
Введите код: