Главная Реклама О Сайте Контакты

Герпес причины появления кишечныи

Категория: Миопия | Автор: Айсын | Дата: 19.03.2015, 18:26 | Комментари: 6 |

ВІД ЧОГО Й У КОГО НАЙЧАСТІШЕ БУВАЄ ОПУЩЕННЯ

Опущення внутрішніх органів — це нижче порівняно з нормальним розташування одного або кількох внутрішніх органів (шлунка, печінки, кишечника, нирок та ін.). Унаслідок гіпотонії м’язів, які оточують черевну порожнину й тазове дно, порушується їхня підтримувальна функція: шлунок, кишечник і тазові органи зміщуються вниз, а зв’язки, які втримують їх, розтягуються. Недуга передусім загрожує вузькоплечим і з тонкими кістками астенікам із надто розтягуваною сполучною тканиною. Їхні нутрощі можуть опускатися в разі постійного фізичного перенапруження та хронічної перевтоми, коли знижується нервово-м’язовий тонус. Найчастіше буває опущення шлунка, нирок, поперечно ободової кишки, органів малого таза. Залежно від того, який орган опущений, проявляються певні особливості клінічної картини захворювання. Але для будь-якої форми опущення характерні скарги на запори, зниження апетиту, працездатності, порушення з’являється згодом, поступово й посилюється до кінця робочого дня, у той же час у горизонтальному положенні він слабшає. За зменшення сили м’язів слабшає зв’зковий апарат, порушується рівновага, створювана тиском внутрішніх органів один на одного, нижня частина живота випинається. Певну роль у збереженні нормального положення органів відіграє жирова тканина черевної порожнини. У разі значної втрати маси тіла зменшується шар жирової тканини й уся вага внутрішніх органів лягає на м’язи. Непостійний ниючий і тягнучий біль у животі може свідчити про опущення шлунка й кишечника. Неприємні відчуття зазвичай виникають у вертикальному положенні й стихають, коли ви лягаєте. За опущення нирок турбує біль у поперековій ділянці. Якщо до нього приєднався тягнучий біль внизу живота й крижах, з’явилися епізоди нетримання сечі під час кашлю, чхання, сміху, фізичного зусилля, імовірне опущення матки й піхви, що часом закінчується їхнім випаданням.

ЯКЩО ОПЕРАЦІЇ НЕ ВДАЛОСЯ УНИКНУТИ...

Сьогодні звичайним рішенням є операція, однак, як показує практика, існує ймовірність рецидиву, що залежить від безлічі причин, а всі чинники врахувати й запобігти їм неможливо. Якщо, на жаль, довелося зробити операцію, то за якийсь час однаково потрібно буде виконувати вправи для зміцнення м’язів тазового дна, адже організм ще більш ослаблений хірургічним втручанням, а отже потребує постійної уваги й систематичного зміцнення, щоб не виникла потреба повторної операції. Не надійтеся на бандаж — він лише ускладнить проблему. Після тимчасового поліпшення, яке може тривати 1–2 роки, симптоми хвороби починають турбувати з потроєною силою: наростає біль, з’являються запори й нудота, які не піддаються лікуванню. Виникають загальна слабкість, підвищена стомлюваність і дратівливість, порушується сон. Допомогти вже дуже складно: м’язи, що звикли до бездіяльності під бандажем, остаточно атрофувалися й не здатні чинити ні найменшої підтримки органам, які опустилися. З чого ж починати лікування? Опущення внутрішніх органів дуже часто пов’язане із проблемами хребта – тому насамперед почніть з нього. Потрібно перевірити стан хребта. Що треба робити з гімнастики? Накачувати м’язи преса, спини, косі м’язи живота, міжреберні м’язи. Вправи для цього найрізноманітніші: скручування й нахили назад і вперед з різних положень і під різними кутами, сумарна кількість виконаних за день рухів має становити близько тисячі.

ДОПОМОЖУТЬ СПЕЦІАЛЬНІ ВПРАВИ

Величезна кількість людей успішно уникає операцій, пов’язаних з опущенням органів малого таза, пройшовши кілька сеансів м’язової терапії живота. Узагалі завдання полягає в тому, щоб на тлі загального зміцнення організму та його психоемоційного стану підвищити тонус м’язів тазового дна, черевної стінки, поперекової ділянки, поліпшити функціональний стан органів травлення. Для зміцнення м’язів тазового дна, черевного преса, поперекової ділянки та діафрагми, підвищення рухової функції травного тракту, тонусу зв’язкового апарату внутрішніх органів, активізації окисно-відновних процесів в організмі виконують спеціальні вправи. - Лежачи на спині, на кушетці з піднятим головним кінцем на 10-12 см, виконувати статичні дихальні вправи (діафрагмальне, повне дихання). Рухи виконувати ритмічно, в середньому темпі, амплітуда повна, дихання ритмічне. - Лежачи на спині, діафрагмальне дихання. Вправи для нижніх кінцівок - вільні й з напруженням. - Лежачи на правому боці. Діафрагмальне дихання, рухи кінцівками. Те ж саме на лівому боці. - Колінно-кистьове, колінно-ліктьове положення. Вправи для м’язів кінцівок і тулуба. - Лежачи на животі. Вправи для зміцнення м’язів спини (рухи нижніми кінцівками й нижньою частиною тулуба). - Лежачи на спині, діафрагмальне дихання. Вправи для всіх м’язів нижніх кінцівок і тулуба (без підвищення тиску у верхній третині черевної порожнини, виключається перехід з положення лежачи на спині в положення сидячи). Час виконання всіх вправ становить 15-20 хв. Вправи можна виконувати кожною ногою окремо. Амплітуда рухів повна. На заключному етапі виконують вправи для дрібних і середніх м’язів кінцівок, дихальні вправи. Лежачи на спині. Статичні (діафрагмальне, повне) і динамічні дихальні вправи за участю рук і ніг. Вправи для м’язів тулуба й нижніх кінцівок з акцентом на м’язи тазового дна, черевної стінки, попереку, діафрагму. Стоячи на плечах («берізка»). Вправи для нижніх кінцівок. Сидячи на стільці. Вправи для м’язів кінцівок і тулуба. Під час ходьби з рухами рук виконувати дихальні вправи. Вправи мають бути простими, під час їхнього виконання органи черевної порожнини повинні зміщатися до діафрагми - це рухи нижніми кінцівками й тулубом з підніманням нижнього його кінця. Фізичні вправи треба виконувати на похилій площині з піднятим на 10-12 см ножним її кінцем, якщо немає протипоказань. Перші 6-8 тижнів - лежачи на спині, на боці, на животі, стоячи рачки. Починаючи з 8-го тижня, після досягнення стійкого позитивного результату (поліпшення суб’єктивного стану, апетиту, сну, працездатності, нормалізація випорожнень), у комплекс уводяться вправи для виправлення постави у вихідному положенні стоячи, крім нахилів тулуба вперед. У курсі лікування доцільно використовувати не більш як три індивідуалізованих комплекси вправ, змінюючи їх не раніше, ніж за 1-2 місяці тренування. Тривалість занять протягом 1-го тижня 15-20 хв один раз на день; 2-3-го тижнів - 20-30 хв двічі на день; протягом 4-8-го тижня і далі - 30-40 хв двічі на день. У разі наближення положення опущеного органа до нормального заняття проводять один раз на день. Піднімати речі з підлоги рекомендую, попередньо присівши; встаючи з ліжка, потрібно спочатку повернутися на бік, потім одночасно спустити ноги й підняти тулуб. Протягом одного року не рекомендую нахили тулуба вперед, стрибки, підскоки, біг. Для активізації моторної функції травного тракту показаний масаж попереково-крижової ділянки, колон-масаж, самомасаж живота.

ЩЕ КІЛЬКА КОРИСНИХ ВПРАВ

Сидячи на килимку, тримаємо спину прямо, руки зігнути в ліктях, як під час бігу. При цьому потрібно видихнути й втягти в себе живіт і малий таз (м’язи тазового дна). Видихнути - «ха-а-а-а-а-а». І, рухаючи тільки прямими ногами, починайте переміщуватися на сідницях. Спочатку вперед, потім назад. Наступна вправа пов’язана з антигравітаційною дією. Лягти на спину, руки покласти за голову, ноги зігнути в колінах і обпертися стопами (ноги злегка розставити). Рахуючи «раз», піднімаєте таз вгору, втягуєте живіт «ха-а-а-а-а-а» і зводите коліна. Отже: вдих - коліна розвести, видих - коліна звести. Такі вдих-видих виконати хоча б тричі. А тепер опускаєтеся у вихідне положення. Відпочили й повторюєте знову. Ще одна вправа, запозичена з йоги. Уявіть, що ви стоїте (або сидите на стільці), нахилившись уперед, спираючись руками на коліна. Зробіть глибокий вдих, потім з нахилом голови видих, після видиху затримайте дихання. Спробуйте зробити кілька дихальних рухів повними грудьми, але без повітря, на затримці дихання, розслабивши при цьому м’язи живота. Повинно відбуватися активне втягування в грудну клітку органів черевної порожнини, живіт немов би прилипає до хребта. Під час розширення грудної клітки негативний тиск має втягти органи черевної порожнини усередину. За одну затримку дихання (після видиху) потрібно зробити кілька таких нібито дихальних рухів. Щораз органи черевної порожнини підніматимуться й опускатимуться (5 – 10 разів). Якщо щось у вас болить, не робіть цю вправу, почекайте, поки пройде, робити її треба на порожній шлунок, найкраще ранком натще або через 3–4 години після прийому їжі. Усього таких «втягувань» потрібно зробити разів 30-40 за кілька затримок дихання, але дійти до цієї кількості поступово, дочекавшись, коли минуть усі больові відчуття в животі.

ПІДТЯГУЄМО ОРГАНИ МАЛОГО ТАЗА

Коли ви втягували живіт, напевно, помітили, що низ живота не втягується, не бере участь у гімнастиці. Але ж було б непогано позбутися кіст яєчників, фіброміом матки, ендометріозів, простатитів, аденом простати, опущень і випадань, нетримань, гемороїв та інших проблем. До попередньої вправи потрібно зробити важливе доповнення – підтягування догори органів малого таза, щоб вони потрапили в зону дії негативного тиску, створюваного грудною кліткою. Це робиться із міцним скороченням м’язів малого таза. Повторюємо кілька разів. Відтепер і назавжди обидві ці вправи робимо в комплексі. Можна впливати на органи малого таза такою вправою: вдихнути на повні груди з нахилом голови вперед, видихнути й затримати дихання, за допомогою грудної клітки втягти живіт і залишити його в такому положенні, кілька разів натужно скоротити й розслабити тільки м’язи малого таза, піднімаючи й опускаючи органи. Повторити кілька разів. Важливо стежити за диханням, за м’язами черевного преса. Це сприяє відновленню й підняттю органів малого таза. Корисні спеціальні дихальні вправи. Виконувати їх треба перед сном у положенні лежачи. Зробіть глибокий вдих, а потім видихніть повітря, наскільки це можливо. Повторіть ще раз. Ця вправа «вкладає» органи на місце, а також зміцнює черевні м’язи й робить талію стрункішої. Застосування таких методів народної медицини дає можливість нормалізувати баланс м’язового корсета, який утримує внутрішні органи, й нормалізувати розташування органа, а також виправити поставу, позбутися тазового болю, зайвої маси тіла, болю в спині, відчути себе здоровішим, міцнішим, молодшим.

ЩО ПРОВОКУЄ ГАСТРОПТОЗ

Тепер конкретніше зупинюся на проблемах опущення шлунка й кишечнику - гастроптозі. Основна причина набутого гастроптозу – різке ослаблення тонусу м’язів черевної стінки. Це може відбутися внаслідок швидкої втрати маси тіла, після видалення великої пухлини або відкачування рідини із черевної порожнини, а в жінок також після затяжних або стрімких пологів. Крім того, жінки ризикують набути опущення шлунка, коли піднімають важкі сумки, а чоловіки – під час заняття важкою атлетикою та стрибками з висоти. Піднімання ваги призводить до розтягнення зв’язок, які фіксують шлунок, і ослаблення тонусу м’язової стінки шлунка. Унаслідок цього шлунок зміщується нижче свого звичайного положення. Розрізняють три ступені гастроптозу: початковий, помірний і тяжкий - з вираженим зсувом шлунка донизу. Зміна правильного положення шлунка утруднює його травну функцію, погіршує перистальтику й просування їжі в кишечник. Одночасно порушується стан клапанів, які відокремлюють порожнина шлунка від стравоходу й від дванадцятипалої кишки. Через неповне змикання клапанів у шлунок через стравохід потрапляє повітря, що спричиняє відрижку, а із дванадцятипалої кишки закидається жовч. Жовч зумовлює печію, а також роз'їдає слизувату шлунка й стає причиною розвитку ерозивного гастриту й виразки шлунка. Про опущення шлунка може свідчити низка симптомів. Насамперед, це відрижка, печія, вага в шлунку. Порушення перистальтики шлунка спричиняє здуття й гурчання в животі, призводить до відчуття переповненості навіть у разі прийманні невеликої кількості їжі. Унаслідок уповільненого перетравлення їжі з’являється неприємний запах з рота, виникають порушення випорожнення - або тривалі запори, або рідкі, як понос. у виг. Гастроптоз може супроводжуватися змінами апетиту – виникає відраза до їжі або, навпаки, розвивається «вовчий апетит» на тлі втрати маси тіла й нездорової худорби. Частішає сечовипускання. Під час загострення симптомів у животі з’являється гострий біль, може підвищитися температура. Іноді гастроптоз виникає після різкого схуднення, видалення великих пухлин у черевній порожнині або після пологів, особливо в жінок, що багато народжували. Можуть привести до опущення шлунка тривале білкове голодування, авітаміноз. Слабо виражене захворювання перебігає зазвичай безсимптомно. Але після їди, особливо ситної, з’являється відчуття важкості, розпирання, переповненості під грудьми. Винен жирі. Жу Шлакові маси між органами черевної порожнини дуже швидко проходять, унаслідок чого може справді виникнути опущення шлунка. У цей період потрібноно їсти більше салатів з помідорів, огірків, червоної капусти, банани, арахіс, мед, чорниці, черешні.

ЯК ПІДНЯТИ ШЛУНОК

Почати лікування рекомендую із вправ для підняття шлунка. Заняття проводять, лежачи на кушетці з піднятим ножним кінцем. У такому положенні шлунок вертається на своє «законне» місце. Вправи виконуйте в спокійному темпі, без ривків і різких рухів. Не приступайте до лікувальної гімнастики: на пізніх стадіях і при деяких супутніх захворюваннях вона категорично протипоказана. Вихідне положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. 1. Піднімайте по черзі прямі ноги, не затримуючи дихання ( 4-5 разів кожну). 2. Зігніть ноги в колінах. Піднімайте таз, опираючись на стопи, лікті, потилицю, зробивши «напівмісток» ( 4-5 разів). 3. Вдихніть, зігніть ногу в коліні й на видиху притягніть руками до живота ( 4-5 разів кожну). 4. На вдиху підніміть обидві ноги, на видиху опустіть ( 4-5 разів). 5. Імітація їзди на велосипеді ( 4-5 разів). 6. Підніміть і опустіть руки (6-8 разів). Дихання довільне. 7. Вдихніть, на видиху поверніть зігнуті в колінах ноги на себе й вправо, поверніться в і. п. Потім повторіть те ж саме, але з поворотом уліво ( 4-5 разів у кожен бік). 8. Вдихніть, на видиху притягніть руками до живота обидві ноги ( 4-8 разів). Закінчуйте заняття легким самомасажем живота. Робіть його, лежачи на спині, зігнувши ноги в колінах, рухом руки за годинниковою стрілкою. Після занять постарайтеся забезпечити органам черевної порожнини нормальне положення протягом 15-20 хв. Далі просто полежте на кушетці з піднятим ножним кінцем. Тривалість тренувань у перші три тижні - 10-15 хв один раз на день, а пізніше - 15 хв 2-3 рази на день.

КИШЕЧНИКУ ДОПОМОЖЕ... КЛУБОК ВОВНЯНИХ НИТОК

Конкретніше про колонопрозе – опущення товстого кишечнику. Зазвичай у патологічний процес при опущенні шлунка втягуються й інші, ті, що розміщені нижче, органи. Опущений шлунок здавлює тонкий і товстий кишечник. Пацієнтів з опущенням товстого кишечнику турбує біль унизу живота, здуття кишечника, тривалі затяжні запори. Для лікування й відновлення правильного положення органів, крім фітотерапії, рекомендую точковий масаж і голковколювання. Слід обов’язково дотримуватися режиму харчування. Їжа повинна бути легкою, але ситною, після кожного прийому їжі треба якийсь час полежати. Рекомендується їсти 5-6 разів на день невеликими порціями. Фізичні навантаження на час лікування треба обмежити. При опущенні кишечника є такий стародавній метод. Берете клубок вовняних ниток, сантиметрів 20 у діаметрі. Лягаєте на живіт, кладете клубок в ділянці пупка й катаєте під своєю вагою навколо пупка мінут 5-10. Поступово кишечник стає на своє місце. Є ще метод абдомінального масажу, коли внутрішні органи піднімають руками й ще витягають великими банками. Ще один стародавній метод. Живіт треба намастити олією, покласти навколо пупка 2 картоплини, розрізані навпіл, і в них навтыкать сірників, по 5-6 у кожну, і підпалити ці сірники. Далі берете літрову банку із широким горлом і ставите так, щоб сірники виявилися усередині. Сірники випалять кисень, і більша частина живота втягнеться в банку. Можна посувати цю банку за годинниковою стрілкою, по маслу вона легко їздить. І в такий спосіб стає на місце не тільки шлунок, кишечник, але й статеві органи.

КІЛЬКА ПОРАД ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ОПУЩЕННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ

Учиться не нервувати, умійте розслаблюватися; вести спосіб життя з урахуванням своєї природної конституцїї; слід харчуватися відповідно до неї: або підтримувати травний «вогонь» шлунка, або, навпаки, утихомирювати його; періодично усувати застій енергії й крові в організмі за допомогою нескладних фізичних вправ, масажу, голковколювання, банок й інших процедур, уникати підняття важкого. Не забувати, що в разі опущення внутрішніх органів забороняється носіння важкого в руках і рюкзаках, виконання робіт у побуті й по будинку, пов’язаних з великими фізичними зусиллями. Рекомендую всім також методику, розроблену професором С.М. Бубновським. Щоб вплив був спрямованим, він розробив систему спеціальних тренажерів, що дають змогу пацієнтові створити «антигравітаційний» режим, тобто прийняти вихідне положення, за якого таз перебуває вище рівня попереку. Тренажери ці звичайні. А методика унікальна, перевірена мною на собі особисто. На першому етапі вона потребує обов’язкової допомоги інструктора, надалі людині цілком посильно займатися самостійно. Ще пам’ятайте що рух - це життя, тільки треба навчитися його правильно використовувати!

 

©“Академія Здоров'я”

Источник: http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-postavy...

Добавить комментарий!

Имя:
E-Mail:
Код:
Сужение сосудов головного мозга боли что делать
Введите код: